Волицька ЗШ І-ІІІ ступенів

 





Сторінка вчителя початкових класів Блащук Ганни Іванівни

 

Блащук Ганна Іванівна
Як розвязувати математичні задачі?
Розв’язування задач – традиційно один з найскладніших розділів математики. Багаторічний досвід викладання показує, що труднощі при розв’язуванні задач виникають не тоді, коли дитині потрібно «відняти від двох один», тобто зробити обчислення. Більшість дітей зазвичай мають непогані обчислювальні навички. Труднощі виникають, коли дитині потрібно, спираючись на текст задачі, «дійти» до обчислювальних дій. Якщо дитина не розуміє, як «перекласти» текст задачі на «мову» зрозумілих їй математичних дій, задача не буде розв’язана . Причому до утруднення може привести будь-яке незрозуміле слово в її тексті. І тоді з’являються класичні «півтора землекопа» з відомого мультика, або 1856 пиріжків на трьох листах у бабусі в печі. Дитина часто виконує дії навмання. Усе, що завгодно, складає, поділяє і множить, аби скоріше здихатись ненависних завдань.
Діти люблять те, що розуміють. Тому, як тільки діти починають розуміти, як це ПРОСТО – розв’язати задачу, тоді математика відразу стає улюбленим предметом.
Однак, довести маленьку дитину до цього «просто», дуже «не просто» для дорослого, що вчить дитину математики.
Отже, для того, щоб навчаючи дитину розв’вязувати задачі, ми можемо взяти за мету: дати можливість дитині НАВЧИТИСЯ співвідносити, зіставляти фрази з тексту задачі з тими математичними діями, якими вона вже досить добре володіє.
Як це можна зробити? Разом з дитиною за певною схемою треба «програвати» та промальовувати текст задачі, щоб допомогти їй ЗРОЗУМІТИ, який математичний зміст «схований» в кожній фразі тексту і яка математична дія дасть відповідь на питання задачі.
Формування в маленьких дітей уміння розв’язувати задачі складний та тривалий процес. Коротко він виглядає так.
Перший етап: «Розв’язую задачи, які запропонувала вчителька (мама, бабуся, тощо)».
Цей етап складається з чотирьох кроків: А, Б, В, Г.
А) Розв’язування задач за допомогою маніпуляцій із реальними предметами
У тексті задач використовуються лише ті предмети, які є доступними для дитини, тобто вони є на столі й дитина може зараз взяти їх у ручку. Можна використовувати, каштани, олівці, тощо, а також новий і дуже зручний лічильний матеріал – фішки „МАКРОМОЗАЇКИ ВАСИЛЬЧЕНКО”.
Малюк чує текст задачі (спочатку він може бути сформульований у теперішньому часі), бачить предмети, маніпулює ними, тобто вирішує задачу на практичному, предметному рівні, промовляє відповідь, формулює рішення задачі в математичних термінах.
чуємо, дивимось, торкаємось, діємо, отримуємо відповідь, промовляємо її;
формулюємо рішення задачі у математичних термінах.
Б) Розв’язування задач шляхом ілюстрування умови.
У процесі розв’язування задачі використовуються малюнки предметів, про які йдеться в тексті задачі. Малюк чує текст задачі, малює, тобто виконує ілюстрування умови, отримує відповідь задачі на малюнку, промовляє відповідь, формулює відповідь у математичних термінах.
Чуємо, малюємо, отримуємо відповідь, промовляємо її;
формулюємо рішення задачі у математичних термінах
В) Розв’язування задач шляхом заміни предметів із умови лічильним матеріалом.
У процесі розв’язування задачі використовуються не ті предмети, про які йдеться у тексті задачі, а їх заміна лічильним матеріалом (наприклад, у тексті йдеться про літаки, а ми будемо використовувати фішки „МАКРОМОЗАЇКИ” або власні пальчики).
Малюк чує текст, моделює його на лічильному матеріалі, отримує відповідь, промовляє її, використовуючи назви предметів з тексту задачі, формулює відповідь у математичних термінах.
чуємо, моделюємо, отримуємо відповідь, промовляємо її;
формулюємо рішення задачі у математичних термінах
Г) Розв’язування задач із уявними предметами (усно).
Розв’язування задачі виконується з предметами, що уявляються дитиною „у голові”.
Малюк чує текст задачі, уявляє предметні дії, що відповідають сюжету задачі, отримує відповідь, промовляє її, формулює відповідь у математичних термінах.
чуємо, уявляємо, отримаємо відповідь, промовляємо її;
формулюємо рішення задачі у математичних термінах
Другий етап : «Сам складаю задачі для інших».
Це дуже важливий елемент навчання. Учень і дорослий ніби обмінюються місцями. Малюк стає „вчителем”, а дорослий – „учнем”.
Малюк вигадує, складає «схожі», аналогічні задачі з використанням різних предметів. Важливо допомогти дитині підібрати предмети для сюжета задачи та ті дієслова, які можуть бути використані. Малюку не завжди легко підібрати слова, які визначають збільшення та зменшення кількості предметів. На цьому етапі дорослі правильно розв’язують задачі, які були складені дитиною. Цей етап виконує діагностичну функцію.
Третій етап: «Знаходжу й виправляю помилки».
Даний етап є також діагностуючим. Якщо дитина зможе помітити помилку й виправити її, це є свідоцтвом високого рівня засвоєння навчального матеріалу. Створення дорослими «ситуації помилки» – важливий елемент навчання. Діти швидко розуміють, що дорослі помиляються навмисно, но завжди з задоволенням приймають цю гру.
Практична реалізація описаного вище процесу наведена в нашій новій роботі: «Навчально-методичний комплект для формування в дітей уміння розв’язувати задачі в межах 5».
Цей комплект складається з двох частин:
1. робочий зошит із друкованою основою для дітей;
2. методичний посібник для вчителів.
Сподіваємося, що ця робота допоможе вам здружити дітей з математикою.
                                     Як навчити дитину правильно думати?
Мислення у дитини формується остаточно в пізньому підлітковому віці. В цей час у підлітка з'являються зрілі думки про себе. Дитина замислюється про свою поведінку, сенс життя. А ось маленькі діти розмірковувати ще не вміють. Завдання батьків - навчити малюка думати.
Сприятливий час для розвитку мислення у дитини настає після року. В цей час малюк осягає навколишній світ у всіх його проявах і закономірностях. Він відкриває для себе якості і властивості предметів, вивчає і запам'ятовує їх, щоб потім використовувати. З такого суб'єктивного досвіду розвивається подальше мислення, пам'ять і сприйняття. Щоб допомогти дитині, пропонуйте йому прості, але цікаві ігри. У ранньому віці малюкові необхідні різні сортери, шнурівки, ігри з парними картинками. Подібні завдання змусять дитину гарненько подумати, розвиваючи в нього предметно-логічне мислення.
2
Після двох років певні знання про навколишній світ, досвід, який вже з'явився, а також здатність робити висновки допоможуть малюкові вирішувати все більш складні завдання. Пропонуйте йому конструктори, мозаїки та пазли з великими деталями. Під час гри розмовляйте з малюком, цікавтеся, що він збирає, задавайте навідні запитання. Звичайно, багатослівних висловлювань ви не почуєте, але цей прийом допоможе пробудити уяву і логічне мислення у дитини.
Дуже цікаві ігри-бродилки. Вони вчать малюка орієнтуватися в просторі, робити висновки, приймати важливі рішення і міркувати.
3
Доросла людина може направити свої думки в потрібне русло, а маленькі діти думати цілеспрямовано не вміють. Здатність управляти процесом мислення формується повністю приблизно до десяти років. Важливо навчити дитину думати не тільки над поставленим завданням, а й просто так, в повсякденному житті, для задоволення. Тоді дитині не доведеться нудьгувати. Наприклад, під час прогулянки, намагайтеся помічати і звертати увагу малюка на різні деталі: красу осінніх дерев, зелень молодої трави, снігові візерунки на вікнах і пр. Читаючи разом книгу, обговорюйте героїв. Пропонуйте дитині поміркувати про те, що могло б статися, поступу той чи інший персонаж по-іншому. Фантазуйте і мрійте разом з малюком.
4
Намагайтеся привчити дитину цілеспрямовано думати над будь життєвої проблемою або завданням. Займаючись разом будь-якими домашніми справами, міркуйте вголос. Наприклад, ви готуєте обід. Міркуйте про те, щоб не забути посолити суп, красиво прикрасити салат. Говорите про те, яким смачним він буде, як це сподобається татові або бабусі і т.п. Про те, що хтось може залишитися незадоволений, говорити не потрібно. Не варто привчати дитину до негативних, тривожним думкам.